...Українська вишивка багатогранна, і вона не завжди така, як ми її звикли сприймати. Наприклад, сорочки на чорному полотні, що останнім часом дуже популярні - зовсім нетрадиційні. Це, скоріше, винахід сучасних майстрів. Не вишивали раніше на чорному полотні. По-перше - непрактично. На чорному полотні видно весь пил, бруд, шесть від худоби, солому, тощо. А по-друге - чорний колір в народі завжди вважався траурним.
Або ось сорочки, що останнім часом також популярні - блакитна вишивка на білому полотні. Так сорочки також не притаманні Україні. Просто барвників таких не використовували. Синя, або блакитна вишивка характерна для Білорусі, а точніше для Білоруського Полісся - тамтешні землі багаті на мідний купорос та ягоду голубіку - за допомогою ціх двох компонентів в старовину фарбували нитки.
Це два найпоширеніших міфи про вишиванки.
А ось хто-небудь знає, що мотиви української вишивки дуже схожі з мотивами вишивки американських індіанців? Неймовірно, але факт. Уважно подивившись на світлини, неважко провести деякі паралелі.
вовняний килим (Гуцульщина) килим (плем'я Навахо, південний захід США)
Візерунки на текстилі племені Навахо, до прикладу, нагадують гуцульськи мотиви, а переміткова вишивка Городенківщини нагадує візерунки ацтеків.
Олег Соколовський, індіаніст: "І давнім українцям, й індіанцям властиве природне, анімістичне світосприйняття. Вірування, обрядодійства у них дивовижно схожі. Скажімо, впадає в око однакова кількість богів. Наприклад, слов’янському богові Сонця Ярилу відповідає індіанський Моніту, богові дощу Даждю — Тамак. Збігаються і свята, пов’язані з циклічним життям природи. Свято літнього сонцестояння в індіанців — Пау-Вау дивним чином припадає на 7 липня, день Івана Купала.
В українській та індіанській культурі теж є багато спільного. У індіанців та українців, зокрема, гуцулів, практично однаковий традиційний одяг — сорочка з вибіленого полотна, камізелька, широкі штани, мокасини. Вишивка хрестиком в індіанців і гуцулів теж майже ідентична. Дуже схожими є й танці наших народів, наприклад, старовинний гуцульський «Аркан» та індіанський «танець Орла». В його основі — почергове відбиття ногами певного ритму. Ці сигнали починають подразнювати півкулі головного мозку, і виникає так званий елемент медитації, трансу. Мета таких рухів — увійти в транс через підвищення вібрації тіла. Індіанці кажуть: душа людини — це пара, а тіло — вода."
плахта (Полтавщина, Україна) спідниця (плем'я Сиу, центральна частина США)
Схожість між обрядами та вишивкою племен американських індіанців та українських етногруп ніхто достеменно пояснити не може. Найбільш імовірна версія, вважають вчені - міграція окремих племен в часи першого "великого переселення народів" з території учасної України, через Сибір та Берингов перешийок (коли протоки ще не було) на територію Північної Америки.
Отож вишивка, вона й в Америці вишивка... :)
4 коментарі:
Дуже цікаве спостереження, шановний авторе! Дійсно, є така версія. Міграція монголоїдних племен з Азії до Америки відбулась протягом тисячи років, під час формування ремесел в бронзову добу. А сліди перебування монголоїдів на теренах Європи знайдені ще археологом Козловим в 20-х роках. Цікава стаття! Сорочка за трипільськими мотивами просто заворожує.
З повагою, В.Смолій, д.і.н. академік НАНУ
Дякуємо за коментар, пане Валерію! Про міграцію монголоїдних племен до Америки писав ще радянський історик Натан Ейдельман. А дослідження Козлова, через пару десятиліть підтвердив академік Окладніков. Про схожість мотивів української вишивки та текстилю американських індіанців вперше почув власне від Ярини ЖУК. Сподіваємось на продовження наукових бесід! :)
А у каждого взрослого гуцула в шляпу-"крысаню" долно быть воткнуто орлиное перо!!!
А ще, кожні більш-менш великі скелі в Карпатах неодмінно мають називатись "Скелями Довбуша"!!! :)
Дописати коментар