Блог "Майстерні одягу Ярини ЖУК"

Цей блог створений насамперед для спілкування.
Усі враження, отримані від перегляду нашого сайту: www.yarynazhuk.com, можна викладати тут, щоб ми знали, як і в якому напрямку рухатись далі.

Для тих, хто тут вперше, нагадаємо, що розробляючи моделі сучасного одягу на основі старовинних традиційних українських вишиванок, Майстерня не виготовляє масових партій одягу. Кожна модель випускається в обмеженій кількості або в єдиному екземплярі.
Лідер Майстерні - дизайнер львівської школи Ярина ЖУК :)

середа, 24 вересня 2008 р.

Шароварщина в головах

..."Шароварщина!" Якось довелось почути це на адресу людини, що йшла по Хрещатику у вишиванці. Хлопець років двадцяти, в сорочці з візерунком, що притаманний Гуцульщині, кудись поспішав.

"Шароварщина!" Це сказав чоловік середнього віку, одягнений в строгий сірий костюм. Окуляри в роговій оправі і чорний портфель доповнювали номенклатурно-чиновницький вигляд дядька. За якусь мить він увійшов в будівлю Київської Держадміністрації.

Нажаль, сумно, коли люди соромляться прояву національної самосвідомості. Найгірше, коли соромляться такого прояву в інших. А ще, чесно кажучи, мене дратує сам термін "шароварщина" (у сусідів-росіян є також вираз "квасной патриотизм").

На мій розсуд, "шароварщина", нічого спільного не має з носінням національного одягу. "Шароварщина" - це не тоді, коли встають при виконанні національного гімну і не тоді, коли говорять українською.

"Шароварщина" це тоді, коли [censored], в парламенті, не можуть домовитись з [censored], адміністрацією Президента, а останній обговорює з Саркозі можливість вступу до Євросоюзу. Причому усі разом (крім мсьє Саркозі, звісно) полюбляють одягати на свята гарні вишиванки, говорять українською, а на ділі здають з потрухами національні інтереси країни. (Прошу пробачення за використання таких слів, як [censored], та [censored]. Навіть незважаючи на цензуру, усі чудово здогадались, що це були за слова).

Словом, моя позиція зрозуміла - захистимо шаровари! Перефразовуючи профессора Преображенського, можна сказати, що "шароварщина" у нас в головах.

Доводилось чути таке твердження, що межа між патріотизмом та "шароварщиною" така ж тонка, як межа між еротикою та порнографією. На мою думку, все просто: важко сплутати Божий дар з яєшнею. Поважати свої національні традиції та корені - це нормально. А мати в носі імідж країни та добробут громадян, турбуючись про власну кишеню та крісло, при тому обожнюючи вишиваний одяг, предмети старовини, українську горілку, вареники та сало - блюзнірство.

P.S. Тема "шароварщини" більш докладно розкрита тут.

-------------------------------------------------------------------------------------
світлина з ресурсу caricatura.ru

Немає коментарів: